З якими психічними розладами зверталися українці за допомогою до та під час війни

Повномасштабна війна суттєво вплинула на психоемоційний стан українців. Експерти моніторингового порталу «Слово і діло» дослідили медичну статистику, порівнявши показники 2020 року (до великого вторгнення) та 2025 року (четвертий рік війни). Вони проаналізували, які саме діагнози найчастіше ставили лікарі, а також зіставили кількість пацієнтів, які проходили лікування вдома під наглядом лікаря (амбулаторно), та тих, хто потребував госпіталізації до лікарень (стаціонарно).

Головною тенденцією воєнного часу стало різке зростання кількості госпіталізацій — стаціонарну допомогу у 2025 році отримали понад 347 тисяч громадян, що в 1,3 раза перевищує показники п’ятирічної давнини.

Хто і з якими проблемами лікувався у 2020 році (мирний період)

За даними Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ, протягом 2020 року амбулаторну психіатричную допомогу було розпочато для 627,1 тисячі осіб.

Найбільшу групу серед них становили 271,9 тисячі пацієнтів із розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, тобто людей із патологічною залежністю від алкоголю, наркотиків чи медикаментів.
На другому місці перебували 105,9 тисячі пацієнтів, чиї розлади пов’язані зі змінами або ураженнями органів чи мозку. Йдеться про так звані органічні порушення психіки, які виникають через реальне фізичне пошкодження тканин головного мозку внаслідок травм, інсультів, пухлин або вікових судинних хвороб (наприклад, деменції). Т
Третє місце посідали люди з розумовою відсталістю (71,4 тисячі) — вродженою або набутою в ранньому віці затримкою розвитку інтелекту, що обмежує здатність до повноцінної адаптації у суспільстві.
Далі у списку йшли 59,6 тисячі осіб, які мали невротичні, пов’язані зі стресом, та соматоформні розлади. Це стани, викликані сильним психоемоційним напруженням (тривога, панічні атаки, фобії), а також випадки, коли душевний біль маскується під фізичні хвороби — наприклад, коли у людини через стрес реально болить серце чи шлунок, хоча самі organs повністю здорові.

Приблизно стільки ж пацієнтів зверталися через шизофренію або маячні розлади, які супроводжуються серйозним порушенням мислення, галюцинаціями та втратою зв’язку з реальністю. Решта випадків припадала на розлади настрою (важкі депресії), порушення психологічного розвитку та емоційні розлади, які починаються ще у дитячому віці. Найменше реєстрували проблем, пов’язаних із суто фізіологічними порушеннями та фізичними факторами.

Щодо стаціонарного лікування у палатах під постійним наглядом медиків, то у 2020 році таку допомогу отримали 260,8 тисячі пацієнтів. Найчастіше госпіталізували людей із важкими формами алкогольної чи наркотичної залежності, осіб із шизофренією та маячними розладами, а також тих, хто мав серйозні фізичні ураження або патології головного мозку.

Психічні розлади на четвертий рік великої війни (статистика 2025 року)

Протягом 2025 року амбулаторне лікування на прийомах у лікарів почали отримувати 540,1 тисячі жителів України, що приблизно на 87 тисяч менше, ніж у мирному 2020 році. Водночас суттєво збільшився наплив хворих до стаціонарів психіатричних лікарень — туди госпіталізували 347,3 тисячі осіб, що на 86,5 тисячі більше, ніж п’ять років тому.

У 2025 році серед амбулаторних пацієнтів лідерами знову стали особи з розладами через вживання психоактивних речовин (залежностями) — 158,8 тисячі людей.
Друге місце так само посіли порушення, викликані травмами, змінами чи хворобами головного мозку (зокрема, наслідками військових контузій та судинних катастроф).
Проте на третє місце стрімко вирвалися невротичні та пов’язані зі стресом розлади (неврози, тривожні стани, панічні атаки). Статистика чітко фіксує зростаючу тенденцію для цієї групи хвороб, адже у 2020 році вони навіть не входили до трійки найчастіших причин звернень.

Серед тих українців, які у 2025 році проходили лікування в умовах стаціонару, найбільшу кількість пацієнтів становили абсолютно ті самі три групи, люди з алкогольною чи наркотичною залежністю, особи з фізичними ураженнями мозку та пацієнти з важкими невротичними розладами через перенесені воєнні стреси.

Причини стресу в суспільстві та довгострокові наслідки війни

Міністерство охорони здоров’я України попереджає про важкі довгострокові наслідки війни для нації. За даними відомства, у 20–30% людей, які пережили важкі травматичні події, з часом розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — важкий психічний стан, що супроводжується нав’язливими спогадами про пережите, високою тривожністю та нічними кошмарами.

Сучасні соціологічні дослідження, проведені навесні 2026 року, наочно показують, які саме фактори провокують стрес у громадян. Наприклад, українська молодь наразі відчуває максимально високий уровень психологічної напруги через постійний страх бути мобілізованою до лав армії. Водночас у людей старшого віку зовсім інші причини для переживань — вони найбільше стресують через погіршення власного здоров’я, регулярні відключення електроенергії та фінансові труднощі в умовах тривалої війни. Цю тривожну ситуацію доповнює і статистика споживання алкоголю: опитування Всесвітньої організації охорони здоров’я підтверджують, що на тлі великої війни українці загалом почали значно більше пити.

Сортувати: Нові Надіслати